- торохтіння
- —————————————————————————————торохті́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
торохтіння — я, с. Дія за знач. торохтіти та звуки, утворювані цією дією. Торохтіння цвіркунів … Український тлумачний словник
торохтіння — торохкання, торохкотня, торохнеча, торохнява, торохкотіння, тарахкання, тарахкотня, тарахкіт, тарахкота[і]ння, трахкання; теркота[і]ння; туркіт, туркота[і]ння Пор. гуркіт, торохтіти I, 1) … Словник синонімів української мови
гуркіт — (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), гуркота[і]ння, грім, гримотання, гримотіння, грюкіт, грюкання, гуркання, грюкотіння, грюканина; вигрім, гуркотня, гуркотнеча, гуркотнява (дуже сильний); рокота[і]ння, рокіт (монотонний) Пор.… … Словник синонімів української мови
туркіт — I кота, ту/ркут, а, ч. Голуб особливої породи – чубатий, волохатий, який відзначається туркотанням, воркотінням. II коту, ч. 1) Своєрідні переливчасті звуки, що їх видає голуб, горлиця. 2) Торохтіння, шум … Український тлумачний словник